Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Спогади про КДБ / Частина 4

16 лютого 2018 року, 01:18

Чим займалось КДБ було завжди під грифом «СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО», але здогадатись було не тяжко — займалось ВСІМ! Всім, що оточувало людину, організацію чи підприємство, місто, область, республіку і країну. 

Серед людей скрізь нишпорили «шестірки», чи інакше «стукачі». Вони і вдень і вночі тяжко «працювали» скрізь, вислужуючись заробляли собі авторитет у влади, забезпечуючи собі кращі побутові умови, підйом по службових сходинках, вищі зарплати. Що робили — зрозуміло. Обертаючись серед людей, вони збирали інформацію – хто що сказав, зробив, чи хоче зробити і … доносили, частенько використовуючи це у власних інтересах, підсиджуючи свого начальника чи сусіда, і займаючи його місце. Поступово коло інтересів цієї організації почало звужуватись.

Вже при Брежнєві питали: — Чим відрізняється член ЦК від простого громадянина? Відповідь — громадянин запросто може підтертися портретом члена ЦК. Але це вже при Брежневі, а при Сталіні не доведи господи, побачив би хтось серед сміття, що ти викинув, портрет Сталіна, чи надруковану в газеті його доповідь…

Все мало бути під пильним наглядом! Кожне підприємство мало: «смотрящего» — працівника КДБ, начальника 1-го відділу, найчастіше, колишнього працівника КДБ, 2-х — 3-х, а то й більше співробітників, частина яких займалась записом на магнітофон і прослуховуванням телефонних розмов, і ще декілька вже поза штатних стікачів, і кожен мав свою непогану копійку. 

Перший відділ забезпечував чистоту рядів працівників, збираючи анкети тих, хто влаштовувався на роботу. В анкетах вказувались дані на всіх родичів: батько і мати, брати і сестри, діди і баби, дядьки і тітки. Анкети потім КДБ перевіряло по своїх каналах і по місцях їх і проживання і давало «добро» на приймання на роботу. Не приймались ті, у кого є плями у біографії, у кого є родичі за кордоном…

Анекдот тих часів роз’яснював цей напрямок.

Щоб спростити роботу цієї служби, придумали автомат для перевірки благонадійності. Приходить мужик, і автомат каже: — Здравсвтуйте. Ваша фамилия, имя, отчество, год рождения. Той відповідає. Судимы были? Нет, но… Автомат : — До свидания! Другий мужик відповів нормально на всі попередні питання, а автомат ще питає: — Родственники за границей есть? – Нет, но моя тётя… – До свидания! Третій підходить і до автомата каже: — Здгаствуйте. Автомат зразу ж: — До свидания!

Який був результат від такої тяжкої і плідної роботи виявилось вже після отримання Україною незалежності — десь 80% ретельно перевірених працівників колишньої дуже секретної організації мали родичів за кордоном, чи вони були членами ОУН — УПА. А от євреїв у фірмі не було! Один, до слова сказати, грамотний спеціаліст, було, якось проник ще в період організації підприємства, та його пильні працівники служби таки виявили і таки … в момент звільнили.

Крім того, перший відділ займався обмеженням доступу тим, кому це було по роботі не потрібно до документів з грифами: для службового користування , таємно, цілком таємно. Ще він проводив засекречування інформації підприємства чи організації і пильно слідкував за каналами її можливого несанкціонованого розповсюдження. А чи воно взагалі комусь треба ніхто не задумувався. Секретили все, що треба, і, для підкреслення своєї значимості і показу значних об’ємів роботи також те, що зовсім непотрібно. Складувалось враження, вроді б то, вся робота цієї служби направлена лише на підкреслення своєї важливості.

Доходило часом до повних абсурдів. Заборонялося, наприклад, обробляти на персональних АВМ комп’ютерах, навіть, на половину надумано секретну інформацію, і пояснювали — бачите, вороги могли вмонтувати чіп, який може передати цю інформацію через ефір, а її зловить, наприклад, начинений апаратурою автомобіль, що стоїть поруч з підприємством… Люди сміялися і питали:- А як же ви могли допустити проникнення такої апаратури до нас. Це аж бісило працівників тих служб, що мали ще сталінський підхід до своєї роботи. Такий підхід, я б назвав — примахуванням до нічого , і він проглядувався чи не на кожному їх кроці. 

Ось, наприклад, як тоді часто бувало, кинули нашу фірму на збір врожаю. Треба ж колгоспникам допомогти! Тоді навіть КДБ їздило на поля. Попутно анекдот на цю тему. 
Сидять і одному кафе наші контррозвідники і агенти ЦРУ. Наші, хвалячись і підбурюючи американців, кажуть: — Ну, як ми вам хвоста з Кубою накрутили? Ті проковтнули образу і в свою чергу: — А як ми вам у Чіли свиню підсунули? Наші переглянулись і кажуть: — Чекайте, а коли це було? Одинадцятого вересня? Тоді це не рахується, бо ми тоді на картоплі були!

От і ми збираємо моркву і розмова таки між своїми за роботу зайшла. Один з наших хлопців візьми і ляпни: — Я зараз на темі «Плуч» працюю. Шестірка в момент донесла це до першого відділу! На другий день мене, як начальника цього хлопця, викликають на килим, а той сидить вже в кабінеті весь червоний, зляканий. Начальник відділу з обуренням розповідає мені про страшенний проступок мого підлеглого, а я того шефа просто спитав: — А ви знаєте для чого придумана назва «Плуч»? Той остовпів. Я продовжую, а для того, щоб секретність зберегти, щоб не казати, що я працюю на розробці якогось конкретного приладу, навіть у своєму колективі. Так що мій підлеглий навпаки зробив все більш ніж правильно. Пан начальник замовкли, і більш він мене ніколи не зачіпав. 

Якщо чітко розібратись, то й особливих таємниць на підприємстві і не було. Щось більш-менш схоже на секрети знали лише керівники розробляючих підрозділів і ті працівники, що встановлювали виготовлену апаратуру безпосередньо на об’єктах (розміщення об’єкту ясно – таємниця), але працювали наші д-у-ж-е секретні служби по принципу — краще «перебдеть, чем недобдеть» !

Навіть, здавалось би, як на наш час, в дрібницях, як виїзд по туристичній путівці за кордон пильне око КДБ було завжди присутнє. По перше, перевірялись поголовно всі майбутні туристи і частину з них відсіювали, по друге, кожну групу завжди супроводжував один, чи декілька працівників КДБ, які відповідали за не спілкування своїх туристів з іноземцями і повернення повного складу групи на Батьківщину. 

Тим не менше, випадків неповернення було дуже багато. Першими і найбільш відомими неповерненцями були — спортсмени: Л.Белоусова і В.Протопопов …,- співаки: –В.Ободзінський, В.Токарев, Ж.Агузарова… ,- актори кіно – М.Крамаров, М.Олянин…,- балету – М.Баришніков, Р. Нурієв, О.Годунов … Перераховувати можна ще дуже багато і довго.

Одного тернопільського дуже освіченого, культурного, приємного в спілкуванні і знайомого мені кадебіста перевели на роботу у Київ. Десь через декілька років після цього ми випадково зустрілися. Маючи досвід спілкування з такими спеціалістами, я намагався не ніколи задавати питань, що до конкретики їхньої роботи. Та вони, знаючи моє розуміння і майбутнє мовчання, самі, бувало, мені розповідали. Так і при цій зустрічі за чаркою… чаю сталося. Знайомий чи то похвалився, чи як, а оповів мені, що супроводжував всесвітньо відомого співака-тенора Анатолія Солов’яненка. А я йому видав анекдот. Вертаються з всесвітнього конкурсу скрипалів два наших віртуоза. Один зайняв друге місце і переживаю, бікається: — Як же це мені сили не вистачило перше місце зайняти? А другий – останнє і це його абсолютно не хвилює. От другий і каже: — Ну що ти за такої фігні переживаєш? Друге ж місце також почесне! Та й бабки тобі немалі відвалили! А той йому у відповідь: — Ти не розумієш. Той, хто був першим, зможе пограти на скрипці самого Страдіварі! Я ж все життя про це мрію. Ну як тобі пояснити? Це для мене святе! Ну, ну … приблизно як для тебе ну … постріляти з пістолету Дзержинського! 
Не уявляєте, як він реготав – до сліз! Та ще й казав: — Завтра розповім своїм і все київське КДБ на вухах стоятиме! Далі буде.

ОЛЕКСАНДР СТОЛЯРОВ


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 39+5?

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте