Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Тернопіль постійно перероджується

23 березня 2018 року, 10:51

— Ми що далі, то більше втрачаємо компактність Тернополя. Це вже далеко не те невелике місто, яке я застав у 1964 році, — каже архітектор Анатолій Водоп'ян.

Як середовище для життя і бізнесу, поєднання пам’яток старовини та архітектурний комплекс сприймають Тернопіль його жителі. Дехто із тернополян роками спостерігає за змінами у місті й розцінює їх неоднозначно.

Власне, кожен житель міста теж має свою думку про те, що встиг надбати чи втратити Тернопіль за 20 років. Так, зміни як на краще, так і в гірший бік у зовнішньому вигляді Тернополя спостерігають уже десятиліттями краєзнавець Любомира Бойцун та голова облорганізації Спілки архітекторів Анатолій Водоп'ян.

Позитив – будинки на Руській

— Позитивом є те, що старі будинки, які збереглися, наприклад на дорозі від ЦУМу і до залізничного моста, відновили. Адже вони раніше не мали ніякого вигляду. Те ж саме можна сказати і про старі будинки на вулиці Кульчицької. Вони теж — свідчення історії Тернополя, — говорить корінна тернополянка Любомира Бойцун.

— Та найбільше мене обурює те, що за роки незалежності до замку “приліпили” приміщення, в якому діє розважальний заклад. Та й сам замок варто використовувати для культурних цілей. За 20 років цього зробити не спромоглися. Чому не розташувати там музей, галерею?!

Однак якщо одні сучасні прибудови до історичних будинків псують вигляд давніх кам'яниць міста, то інші — ні, наголошує історик.

— Вдалою є прибудова на розі вулиці Замкової та майдану Волі, але водночас прикро, що будинок на куті вулиць Січинського і Сліпого – де «Атріум» — реконструювали так, що ми втратили ряд гарних оздоблень кінця ХІХ-початку ХХ століть, — продовжує Любомира Бойцун. Оздоблення нового будинку — інше, а такі речі потрібно враховувати. Справді сумно дивитися на вулицю Крушельницької. На те нагромадження споруд, які часто безликі і не створюють нормального простору для життя.

Різнобій – через самовільні будови

Архітектор Анатолій Водоп'ян помітив, що саме за останні 20 років у Тернополі змінилися пріоритети будівництва.

— Тернопіль — уже далеко не те невелике місто, яке я застав у 1964 році. Тепер пріоритетом у будівельній галузі є не зведення громадських споруд, а церков, житлових будинків і облаштування крамниць на перших поверхах будинків, — говорить чоловік, який живе у місті з 1964 р.

Ще одна риса, яка змінила вигляд Тернополя, — місто розбудовують методом ущільнення, додає пан Водоп'ян.

— Справді, є площа під 13-й мікрорайон — між вул. Тарнавського, Київською, Смакули і Текстильною. Але там не поспішають будувати, бо це вимагає значних капіталовкладень, — пояснює фахівець. – Звісно, легше приєднувати комунікації нових будинків до систем, що вже прокладені.

Одначе, зауважує архітектор, навіть попри ущільнення, обласний центр усе ж втратив свою «родзинку» – компактність.

— Загалом спостерігаємо різнобій, який спричиняє, зокрема, самовільна забудова, — додає Анатолій Водоп'ян. В Івано-Франківську, наприклад, про місто дбають більше і за це вони отримали державну премію. У нас же все — фрагментарно. Візьмемо, приміром, вулицю Чорновола. Колись ви не побачили б там машин, припаркованих на тротуарі, поруч — торговців. Раніше було більше страху і пов'язаного із ним негативу, але й порядку було більше…

Аби Тернопіль виглядав гарно, був привабливим, влада повинна дотримуватися генплану міста, радитися з фахівцями, а не тільки думати про квадратні метри житла, магазинів та інвестиції.

Коментарі

Анатолій КУЧЕРЕНКО (71 р.), голова виконкому міськради1984-1991 рр, міський голова 1998-2002 рр.:

— Аби у місті був порядок, владі треба дбати принаймні про три напрямки діяльності. Скажімо, за моєї каденції насамперед треба було дбати про наповнення бюджету. Дефіцит у казні був такий, що люди по 5-6 місяців не отримували зарплати. Ми не мали що давати вчителям, лікарям, працівникам культури. Тож почали активно сприяти створенню нових підприємств і паралельно допомагали вже діючим, аби вони наповнювали бюджет. До того ж, запровадили жорстку економію. Скоротили апарат міської ради. Економили на всьому – електроенергії, воді, аби якомога менше віддавати на це з казни. Лише тоді, коли «залатали» дірки, змогли спрямувати вільні кошти на комуналку Тернополя.

Один із ключових моментів – підбір кадрів. У мене працювали люди з досвідом. Їх не треба було вчити, вони добре знали нюанси своєї роботи. Це була хороша команда. До речі, дехто працював ще за мого попередника – В'ячеслава Негоди.

Окрім того, ми ввели новий підрозділ. У ньому працювало двоє людей – контролювали виконання всіх робіт і витрати на них. Врешті у нас суми в кошторисах зменшилися на 20-30%. Очевидно, раніше їх суттєво завищували.

Богдан ЛЕВКІВ (61 р.), міський голова Тернополя (2002-2006 рр.):

— Життя міста – це життя міста… Проблеми були завжди, причому найбільше – саме у комуналці. До того ж, усім відомий вислів: «Чисто там, де не смітять…». Треба більше всім працювати. Пригадую, у будні робочий день у мене починався о 5.00-6.30. У понеділок – обов'язково апаратна нарада. В обід – нарада з начальниками жеків. Але тоді у сфері ЖКГ працювали професіонали. Я досі вдячний цим людям. Кожен із них вносив свій вклад у спільну справу. Виконком і міський голова лише здійснювали контроль. І люди були з теплом, водою, а в місті було чисто.

Власне, порядок у комуналці – це якраз те, що і має робити місцева влада. Це не делеговані повноваження у галузі освіти чи медицини, гроші на які надходять із Держбюджету. Тому свого часу ми будь-яку вільну копійку насамперед кидали на ЖКГ. Встигли чимало – у місті з'явилися нові пам'ятники, вертикальне озеленення, економне освітлення вулиць… Шкода, що ми не встигли реалізувати всіх планів.

До речі, у свята всі працювали за ще щільнішим графіком – фактично цілодобово.

20 хвилин


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 58+7?

По темі «Публікації»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте