Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Кавалки з листопадових свят

13 березня 2018 року, 10:38

Напередодні всіляких листопадових річниць перебираєш уголові: а що є головним для різних поколінь на початку цього місяця? Або що найбільше запам'яталося? Для сучасної молоді ніч на 1 листопада — це Хеллоуїн (чи Геловін) тобто День всіх святих. Свято кельтів повернулося до України — землі, де колись також мешкали окремі кельтські племена. Може, в комусь із наших співвітчизників озивається поклик предківської крові, змушуючи розмальовувати себе й перевдягатись. Втім, для переважної більшості — це все ж екзотика.

Найбільший Геловін влаштували наші предки полякам у Галичині в ніч на 1 листопада 1918 року. Цієї ночі у Львові та по містах і містечках Галичини українці перебрали владу до своїх рук. Було захоплено урядові установи, залізничні двірці (вокзали), пошти, роззброєно військові залоги і поліцію. На ранок у Галичині діяла українська влада. Тернопіль, як столиця Галицького Поділля, не став винятком. Напередодні учителі Державної української гімназії Семен Сидоряк і Андрій Музичка розіслали по селах повіту старших учнів, аби вони зорганізували озброєних хлопців, роззброїли жандармерію і йшли на Тернопіль. А колишній австрійський вояк, утікач з російського полону Григорій Лучанко, який вчителював у Білій, ще наприкінці жовтня дістав наказ зі Львова від таємного військового комітету (ним, по суті, керував сотник Дмитро Паліїв). Лучанкові було наказано не зголошуватися до австрійського війська, бо наближається переворот, і він зможе стати у пригоді на місці. Напередодні перевороту він також дістав таємний наказ допомогти зайняти залізничну станцію в Тернополі у ніч на 1 листопада. Разом з хлопцями підміської Білої і дальших сіл (як Чернихів), озброєних австрійськими й московськими крісами та обрізами, з повними кишенями набоїв, вони в темряві й повній тиші зняли без жодного пострілу всіх вартових. Процесом перейняття влади українцями від австрійських установ керувала в Тернополі Повітова Рада Української Національної Ради. Хоч австрійці досить спокійно передали владу українцям, поляки чинили всілякий спротив, що зрештою й вилилося в польсько-українську війну. А в перших днях листопада на вулиці міста поляками було вбито четаря УСС перемишлянина Дмитра Тиранського. Не зайвим буде вкотре нагадати те, що в листопаді 1918 з добровольців у Тернополі було сформовано полк піхоти ім. С. Петлюри, чотири курені якого вирушили на допомогу Львову, а один, під командуванням сотника М. Королюка, перший з Галичини вирушив на оборону Києва. А ще, були добровольчий Жидівський курінь Української Галицької Армії під командуванням поручника Саломона Ляйнберґа, студентська сотня з молодших учнів тернопільської гімназії під командою Івана Галущинського і творилася авіація УГА, очолена сином Івана Франка Петром.

У листопаді сталася — хоч і не в Тернополі — ще одна подія, яка мала вплив не лише на наш край, а й спричинила величезні наслідки для цілого людства. Це — прихід до влади більшовиків, які згодом втілювали свій експеримент на шостій частині земної кулі. Це — т. зв. Велика Жовтнева соціалістична революція 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 року.

Знаний вчений і громадський діяч з Тернополя професор Йосип Свинко приніс до редакції справжній експонат епохи. Він дуже добре свідчить про те, як глибоко проникає тоталітаризм у життя своїх громадян. Це «Випускник» — стінна рукописна газета, «орган комсомольців X класу», які закінчували школу в 1953 році. Читаєш і не віриш — 1953 рік. Якихось 13 років радянської влади — і які наслідки.

Справді, «машина» працювала по-своєму геніяльно. Вгорі гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Справа вислів: «Перед нами стоїть велика кріпость (так, саме „кріпость“). Називається ця кріпость наукою… Цю кріпость ми повинні взяти будь-що будь! (Сталін)». Зліва сам «вождь» у мундирі генералісимуса і зі «звіздою» героя. 1953 рік — це й рік смерті Сталіна. «Дорогі співвітчизники, товариші, друзі! Наша партія, радянський народ, все людство зазнало найтяжчої, неповоротної втрати. Скінчив свій славний життєвий шлях наш учитель і вождь, найвеличніший геній людства Йосиф Віссаріонович Сталін,» — повідомляє нам «передовиця». Ці редакційні етапі, виведені каліграфічним почерком авторучки фіолетовим чорнилом, ведуть читача від дати до дати: «35 роковини Великого Жовтня», День «найдемократичнішої в світі Сталінської конституції», «Новий рік», «День Радянської Армїї», «Міжнародний жіночий день», «День Першого травня». Другий і третій постійні розділи стіннівки продовжують «тему номера». Підготовка до свят, «Новий 1953 рік — рік великого щастя», «Гідна зустріч 1953-го», «Його справа житиме!», вірш М. Рильського «Він був, Він є, Він буде!» — це вже на смерть Й. Сталіна. Є також слова пісні «Москва майська» В. Лебедєва-Кумача українською мовою — це до 1 травня: «Ти зоряна// Незборена //І славою овіяна, //Земля моя//Москва моя,-/ / В серцях людей омріяна!».

Ні, не все в цій газеті про партію. Є й стаття про матір («Найдорожче слово»). Є актуальні для випускників заклики «Скоро екзамени», «Дні не ждуть…», «Використовуй кожну хвилину!», «Повторення — мати навчання…», «Буду студентом!» — це вже авторські етапі. Корисні поради, обмін т. зв. передовим досвідом: «Як я готуюсь до екзаменів», «Він сумлінно повторює»…

Такі різні фрагменти з життя різних поколінь. Минуле. А є і сучасне життя, буденність, яка формує матеріал для спостережень наших нащадків.

Що то залишиться по нас через якісь 50 чи 85 років?

Юрій ВИШНЕВЕЦЬКИЙ / tourclub.com.ua


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 86+5?

По темі «Публікації»
По темі «1918»
По темі «1 лис»
По темі «1917»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте