Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Хочу, щоб замок жив… (2007)

13 лютого 2018 року, 17:36

Изображение

Про фортеці нашого краю модно говорити вже майже десять років. Щороку збільшуються потоки туристів, які відвідують старі стіни і вежі, не меншають і державні видатки на відновлення твердинь, але, здається нічого не змінюється.

Чому таке враження складається в пересічної людини і що заважає зробити хороший бізнес на замках, ми вирішили запитати у спеціаліста, який ініціював перед урядом програми відновлення фортець і може сказати в котрій з них варто відкривати готель, а котру просто розчистити. Ярослав Пелехатий працює в управлінні архітектури і містобудування обладміністрації головним спеціалістом і знає про найстаріші будівлі нашого краю дуже багато. 

За 26 років праці тернополянин відвідав майже всі замки Тернопілля — від Білокриниці на півночі до Окопів на крайньому півдні області.

— Як пам’ятки у державному реєстрі перебувають 34 замки та їхні залишки, але є ще фортеці в руїнах, які не взяли на облік і документи на охорону яких ще потрібно виготовити. Дуже часто замки у нас перебудовували в палаци. До прикладу, у Вишнівці колись був дерев’яний замок, який потім перенесли в інше місце і збудували з каменю. Через деякий час і ця фортеця втратила оборонне значення, бо змінився тип вогнепальної зброї. Пам’ятку перебудували у палац. Тобто, виходить, там є і залишки замку, і палац. 

— Приблизно 5 із них перебувають у задовільному стані, а решта — у руїнах. Найкраще відреставрований Збаразький, який відновлють уже більше сорока років і будуть продовжувати роботи це ще приблизно десять років. Тернопільський замок — у хорошому стані, хоча після війни його більше пристосовували для спортивних потреб. Замок у Білокриниці теж у дуже пристойному стані, адже там працює лісотехнікум і використання пам’ятки сприяє її збереженню. У перебудованому вигляді у досить хорошому стані до нас дійшов і Ягільницький замок, у якому довго дів завод. Подібне можна сказати і про фортецю в Буданові, що її перебудували у костьол, а частину використовували як монастир. Тобто там, де замки використовували і використовують досі, вони збереглися. Негативний приклад підходу до замків — Висічка Борщівського району, де голові колгоспу уже на початку 90-х не сподобалося, що збереглася висока вежа і він наказав її “розтягнути”. На тій території селяни зробили звалище і складують гній. Територія пам’ятки заросла.

— Я поділив би їх на три категорії. До першої групи мали б увійти ті, які необхідно обов’язково реставрувати і привести до первісного вигляду, як от Збаразький, Бережанський, Кременецький, Теребовлянський. Там уже діють заповідники. Друга група — замки, які можна відновити згодом: фортеці на Борщівщині і Теребовлянщині. Третя категорія — замки, які не потрібно відтворювати, а тільки консервувати, розчистити від сміття, дерев. Це твердині у Залізцях, Старому Збаражі чи Кудринцях. Біля останніх із названих фортець потрібно створити умови відпочинку для людей: кафе, туалет тощо. 

— Перша і найбільша їхня проблема — відсутність конкретного господаря, який міг би про них дбати. Значною проблемою є і відсутність у держави коштів на відновлення пам’яток. З цього випливає необхідність передачі частини замків у власність із укладенням договорів про їх цільове використання і доступом для наукових досліджень. На Заході державних замків мало, значна більшість їх перебуває у приватній власності. Держава сприяє власникам через пільги в оподаткуванні. Надіюся, що ми дійдемо до цього цивілізованого способу і, хоча значних зрушень поки що немає, свідомість наших бізнесменів змінилася. Останнім часом вони цікавляться можливостями придбання замків. 

Спершу фортецями цікавилися із США, Німеччини, частково Польщі, але хотіли обов’язково придбати землю під спорудою. Тепер інтерес до справи проявляють львів’яни, кияни і чернівчани. Тернопільські бізнесмени наразі запитують, але конкретних пропозицій не роблять. Як на мене, їх стримує недосконале законодавство стосовно оформлення і використання пам'яток. Власник отримує значні витрати і жодних пільг від держави. Проте щоб відновити фортецю потрібні десятки мільйонів гривень і швидко зробити це неможливо, адже часто в старих будівлях можна знайти невідомі ходи, архітектурні особливості, які потрібно вивчити і зберегти. Якби пільги були, справа пішла б швидше. 

— Роль туризму в економіці держав у світі і в нас зростає. Потрібно лише створити умови для використання фортець і там будуть просто ідеальні місця для відпочинку, фестивалів, турнірів, готельного і ресторанного бізнесу. Варто лише впорядкувати все. 

— Я родом із Теребовлі, і замок у цьому місті — один із найстаріших. Містечко було столицею удільного князівства і замок зберігся досить добре зовні, хоча всередині — все в руїнах. Тож було б добре відновити цю фортецю. Я хочу, щоб цей замок жив.

ВОЛОДИМИР МОРОЗ, 20 хвилин 


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 25+7?

По темі «Старий замок»
По темі «Публікації»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте