Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Як жили над Серетом до виникнення Тернополя?

14 лютого 2018 року, 20:51

Жваве обговорення про ймовірність існування Тернополя до 1540 р., тобто до дати офіційного закладення міста Яном Амором графом з Тарнова, триває на форумах в Інтернеті.

Ентузіасти не просто висловлюють власні думки, а вишуковують і публікують у мережі рідкісні документи. Водночас археологи відкрили в околицях обласного центру з десяток поселень давньослов’янських та княжих часів. Але жодне з них не стояло в історичній частині міста.

Спокою не дає Сопільче

Одним із найдавніших приводів для появи гіпотез, що Тернопіль старіший, аніж про нього думають, стала згадка у самих же документах про deserto loco dicto Sopilze. І от історики, сходячись на тому, що Сопільче – власна назва, досі по різному перекладають латинське слово deserto. А й справді, воно ж могло позначати як місцину незаселену та безлюдну, так і пустелю, степ чи просто безводний край. Інші значення слова – “усамітнений, одинокий, покинутий та забутий,” читаємо, у латинсько-російському словнику І. Х. Дворецького, виданому в Москві у 1976 р. та розрахованому на фахівців-філологів.

А що deserto – то не обов’язково пустеля, переконує приклад – arbores desertae – то ж не якісь пустельні, а просто поодинокі дерева. Про брак води теж не йдеться, адже наше місто виникло біля річки Серет. Відтак залишилися для уяви дослідників незаселені урочища і степи, про що й писав сам Ян з Тарнова ще у 1550 р.

“Містечко наше Tarnopolie на тому порожньому і неврожайному полі заложили, де перед тим кочовище кінних і грабіжницьких неприятелів бувало,” надиктував магнат.

Більше інформації про те, що ж було на місці Тернополя до 1540 р., старі манускрипти не подають. Зате легенд не бракує, бо ж і в підручниках, і на сайтах для туристів можна вичитати, що вже у часи Галицько-Волинської держави тут існувало городище Топільче.

“Існуючу в тому місці у Середньовіччі руська осаду Сопільче (Топільче), що належала до князівства Галицько-Волинського, знищив у XIV столітті татарський наїзд,” пише на сайті odyssei.com/pl польський мандрівник під ніком bialyzibi.

І все ж, як пишуть історики Олег Гаврилюк, Олександр Петровський, Ігор Крочак та Михайло Окаринський, інформації про це таємниче поселення мало. Навіть більше, вчені наголошують, що термін “Топільче” — неправильний і з'явився він аж у ХІХ столітті. Відтак треба писати “Сопільче”.

“Я ніби сам схиляюся до версії, що на місці Тернополя і раніше за 1540 року могло існувати поселення, але захисники цієї гіпотези місцями так дивно і поверхово подають матеріали, що свідчать про їх правоту, що віриш скоріше якійсь інтуїції, аніж їхнім словам. І це я, можна сказати прихильник теорії, а що вже тут говорити про враження критиків…” підсумовує засновник теми “Тернополь (город): существовало ли поселение до 1540 года?” йдеться на сайті zamki-kreposti.com.ua.

Місце не було порожнім. Учасники форумів zamki-kreposti.com.ua і http://tarnopol.te.ua, як і автори численних наукових розвідок, схиляються до думки, що на терені нашого міста було не тільки оспіване в радянські часи тернове поле.
“Факт — що у «пустого місця» все таки була конкретна назва,” додає уже форумчанин Tolik-fort.

Багато про дописемне минуле Тернополя й околиць можуть розповісти археологи.

— Так, довкола міста знайшли залишки численних поселень слов'янських та давньоруських часів, — коментує директор обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури Марина Ягодинська. — Поселення були у сучасних Байківцях, Білій, Великому Глибочку, Чистилові, Великій Березовиці, Горішньому Івачеві, Кипячці, Курниках, Мишковичах, Лозовій, Товстолузі, Шляхтинцях. Найближчим до історичного центру Тернополя були поселення на правому березі Серету (ставу) по вул. Підгірна (поселення ранньозалізного та давньоруського (ХІІ-ХІІІ ст.) часів) та по вул. Зарічній , що у Пронятині. Тут археологи виявили матеріали епох середньої бронзи, раннього заліза, липицької, слов’янської (VI-VIII ст.) та давньоруської культур (Х-ХІІІ ст.). Матеріали уже опублікували у збірнику “Археологічні дослідження в Україні” за 2009 рік.

— Там культурний шар, тобто нашарування зі знахідками сягає до 2,0 метрів, — продовжує пані Ягодинська. — Поселення у Пронятині — надзвичайно цінне. Найбільше археологічних знахідок датується І-ХІІІ ст. н.е., а потужний культурний шар, залишки глинобитної печі говорить про активне господарське життя на території поселення в слов’яно-руські часи.

Скарб монет — на Оболоні

Незвичайним виявився і скарб візантійських монет часів імператриці Ірини (800-802 років), який знайшли на Оболоні у 1926 році.

“Цей скарб свідчить про розвинуті торговельні відносини між місцевим слов'янським населенням та Візантією і поки є єдиним візантійським скарбом на території України тих часів,” подають Олег Гаврилюк та його спіавтори.

До того ж, ці дослідники серед поселень давньоруських та галицько-волинських часів називають ще й Дичків, Застінку, Чернелів Руський та Острів і припускають, що Сопільче таки могло існувати.
— На території історичного центру міста розкопки проводили біля замку і ближче до залізниці, — каже Марина Ягодинська. Але тут знайдені артефакти лише ХVIII-ХІХ ст.

Відтак вчені ще шукають сліди Сопільче. А в Інтернеті небайдужі до історії люди, як от допичувач з ніком Filin на сайті zamki-kreposti.com.ua дивуються, що в околицях Тернополя є аж стільки давньоруських пам'яток.

“Як на мене, то з'явилось більше підстав підозрювати, що існувало давньоруське поселення на території Тернополя,” пише цей форумчанин.

Дослідження, як розповідає Марина Ягодинська, тривають постійно. Уже цього року планують видати “Археологію Тернопільщини”, де опублікують нові цікаві матеріали з історії і міста, і його околиць.

Де гуртуються небайдужі до історії міста
Тематичні сайти і форуми — притулок для істориків-аматорів, які зацікавилися минулим нашого міста. Відтак тернополяни і не тільки спілкуються між собою, шукають і діляться джерелами, версіями та гіпотезами. Долучитися до роботи може кожен — достатньо знати адреси сайтів і мати бажання.

Серед сайтів про Тернопіль про початки міста йдеться, зокрема, на: http://tarnopol.te.ua, zamki-kreposti.com.ua та http://tolik-fort.livejournal.com.

ВОЛОДИМИР МОРОЗ, 20 Хвилин


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 88+8?

По темі «Публікації»
По темі «Цікаве»
По темі «1926»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте