Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Старий тернопільський замок

23 березня 2018 року, 10:48

До замку потрібно було йти пішки

Давайте спробуємо перенестися з вами сьогодні ще раз назад у часі і поглянути на Тернопільський замок станом на 1672 рік. Фактично перед самим страшним руйнуванням, якого зазнав Тернопіль у старі часи.

Цитадель займала широкий простір в межах міських валів, така собі фортеця у фортеці, якщо можна вжити такого виразу. Від решти міста, він був відділений глибоким і широким ровом, подібним до того, що обороняв місто зі східної сторони. Екскарпований каменем мур і вал на ньому тягнувся від нового костелу до замку оминаючи його з західної і північної сторони, а з східної і південної сторін, вал був підпертий величезними дубовими палями. До замку можна було потрапити через муровану, склепінчасту в’їздну браму, яка як свідчить інвентар була двоповерховим, досить гарним житловим будинком. Брама з’єднувалася з містом звідним мостом, що піднімався з допомогою ланцюгів підведених до залізного підйомного механізму. І тільки опустивши міст, можна дістатися до важких двоїстих дверей, і відчинивши їх опинитися у склепінчастому проїзді брами.

Що цікаво, у самій брамі, містилися жолоби для коней, тобто посланці, залишали їх тут, а самі вже пішки, через дитинець мали йти до замку. Також у проїзді було облаштовано двоє дверей – одні вели до приміщення сторожового, того хто пильнував власне в’їзд до брами і займався підйомним механізмом звідного мосту, а інші вели на другий поверх, де містилися дві кімнати, одна з вікнами в бік замку, інша в бік міста. Брама, як свідчит інвентар було в повному порядку, не бракувало ні вікон, ні дверей, містилася піч для обігріву, і сама споруда була покрита гонтом.

Амуніція замку не була багатою

Проходячи браму, опиналися на широкому дитинці, оточного валом і муром, в якому як свідчит Людвік Фінкель, «були у валі і мурі склепіння, а в них отвори для гаківниць та мушкетів» На жаль амуніція у тернопільському замку не була надто багатою, з огляду на постійні військові сутички з турками і татарами. Інвентар 1672 року перечисляє все що було в замку: гармат чотири, мортира одна і баба одна, гаківниць тринадцять, мушкетів двадцять, пороху бочок чотири, та трохи матеріалів для відливання ядер для гармат та куль. Не дивно що при такому арсналі замок не витримав турецького нашестя 1675 року…

Сам замок викликав мабуть подвійне враження. З одного боку, зовнішньо цілий, відремонтований, покритий гонтом, мабуть здавався таким, якому нічого не бракує, і все добре. З іншого боку, побувавши всередині, замок складав враження пустки і покинутості. Помешкання використовувалося тільки на першому поверсі. Мабуть дивно було бачити панське помешкання без печей, без вікон, в деяких залах і кімнатах бракувало навіть дверей. Про стан обжитості судити вгагалі важко, бо люстраційна комісія фактично не записала ніякого облаштування кімнат кім декількох столів та комодів!!!

Трішки краще ніж наземна частина замку виглядали каземати та підвали. От там не бракувало нічого. Воно й не дивно, якщо врахувати що підвали могли використовуватися для утримання вязнів. Двері всюди були цілі, ковані, віконця були загратовані, були облаштовані навіть криївки в разі ворожого нападу. 

На рогах дитинця знаходилися дві вежі, які називалися відповідно свого розташування – Над озером та Нижня (з боку міста). Як свідчить інвентар обом вежам нічого не бракувало, покриті гонтом, облаштовані дерев’яні помешкання. У башті, яка стояла над озером було облаштовану хвіртку, через яку потрапляли до замкових кухні та пекарні. Мабуть їх розташування за замковим тереном було спричинене міркуваннями безпеки, тому що в описах, дитинець тернопільського замку, неодноразово називався широким і просторим. Зазвичай його було використовувано для муштри міщан, в тому числі і жидів, які згідно вимог та законів того часу, були зобов’язані приходити сюди з особистою зброєю і боєприпасами (як правило мушкетами) і вправлятися у стрільбі. Урядував такими вправами, і в той же час очолював місцевий гарнізон тернопільський міщанин, купець, і бурграф на замку Еліаш Качевич, який отримував за це від власника міста щорічно 80 золотих.

Так виглядав тернопільський замок у 1672 році. Трішки пошарпаний, потребуючий догляду і амуніції, та все таки, при вдалому керуванні обороною ще цілком боєздатний.

Тернопіль зруйнували через помсту

Та тут прийшов нещасливий для всього Поділля 1675 рік. Згідно бучацього мирного договору 1672 року, Річ Посполита зобов’язувалася виплачувати Туреччині щорічний податок (харач). Оскільки у 1673 році, султан Магомет 4-й не отримав обіцяного податку, відправиви у наш край нову армію. Відправив, та на марно, оскільки їй заступив дорогу Ян Собеський з своїм військом. Того ж року, він розбив турків під Хотином. Прагнучи взяти реванш, Туреччина тричі, рок за роком посилала на Річ Посполиту татар. І 1675-й став для Поділля фатальним. Мусульмани спустошили край захопивши безліч замків – Скалат, Буданів, Завалів, Підгайці, Збараж, Гримайлів… Тільки об один вони обламали зуби – Теребовлянский. 

Але за те що вистояв один замок, поплатився інший. Розлючені, доведені до крайньої степені ненависті невдачею під Теребовлею турецькі війська вирішили зірвати злість на менш укріпленому форпості, який теж неодноразово заважав їхнім планам – Тернополю.

Турецький паша Ібрагім Шишман на кілька тижнів отаборився під самим містом. З попередніх статей можна собі уявити і стан фортифікацій і самого замку. Є уявлення про боєприпаси та амуніцію. Де тут було втриматися?…. І так, дивно, що місто облягали і брали штурмом, це означає що опора була сильна і зятята. Місто взяли зруйнувавши все що можна було зруйнувати. Це не була звичайна собі військова акція по здобуттю фортеці – це була помста! Міські оборонні вали і підмурівки було заміновано і висаджено в повітря. Міські вежі – Щевська та Кушнірська, в якому б вони ганебному стані не перебували, теж було підірвано, брами міста така сама спіткала доля, міських будівель не залишилося фактично жодної, всі храми міста, православні, католицькі чи жидівські було поруйновано і перетворено на конюшні та стайні. Замок спалили і теж перетворили його на стійло для худоби… врешті решт ми можемо поглянути на це все очима очевидців.

Турки перетворили замок на стайню

У 1690 році у місто прибула люстраційна комісія, яка описала «місто», чи вірніше те що від нього залишилося. Зауважу тільки що це вже 1690 рік, тобто пройшло вже 15 років з моменту нападу, і люди потрохи починали вертатися на колишні обжиті місця.

Так він виглядав дослівно: 

«Діялося в замку тернопільському 20 вересня року 1690. Замок: з міста до замку входячи, міст будований на стовпах, ланцюги обірвані, підйому немає. Брама мурована склепінчаста, помешкання в ній для сторожового зруновані. Від тої брами льохи муровані з стрільницями, завалені і поруйновані турецькою силою. На самій брамі два помешкання з вікнами і бік замку та міста, покриті соломою, але всередину все одно тече. Далі ідучи, високий замок над ставом, всередині зруйновано все, зали перетворені на стайні. Наріжна з правого боку, вежа з тесаного каменя надруйнована зверху, кухні, стайні, пекарні за нею теж, з лівого боку – так само. Вали підмуровані поруйновані, з трьох сторін палісадами підпирано. З четвертої сторони – від ставу – мур недомінований і ще тримається. 

Гарматка одна в півтора сажня без коліс, друге на сажень, теж без коліс. Ані пороху, ані куль немає зовсім. В брамі міській Кам’янецькій одна маленька залізна гарматка. Костел католицький над ставом зруйнований і тільки наполовину прикритий гонтом. Другий, старий, той що коло Львівської брами знищений до фундаментів. На ринку будинків – 46, з яких один вже валиться, інші стоять пусті та обдерті. По вулицях пусто. Хати і доми низькі, ліплені мазанки. Гребля потребує ремонту. Брами і Львівська і Камянецька стоять надруйновані, без верхів, міські вежі так само. Стан навколишніх сіл розпачливий – піддані розбіглися, фільварки спалені…..»

Анатолій Лещишин


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 56+7?

По темі «Старий замок»
По темі «Публікації»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте