Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Тернопіль не має того обличчя, яке міг би мати, вважає краєзнавець Іван Букавин / 2011

7 березня 2018 року, 17:58

Аби місто зацікавило туристів, воно повинно мати особливий антураж.

Поки що Тернополю треба дуже старатися, щоб привабити сюди гостей, вважає історик Іван Букавин — автор посібника "Історія Тернопілля”, секретар робочої групи щодо розробки шкільного курсу та підручника "Історія міста Тернополя”. — Про наше місто майже нічого не знають за межами України, — каже краєзнавець. – Та навіть якби й знали, Тернополю все одно довелося б змагатися за туристів із серйозними конкурентами, нашими сусідами – Львовом, Чернівцями, Кам’янцем-Подільським… Нашому місту, за словами пана Букавина, найбільше бракує туристичної інфраструктури. Навіть ті готелі, що є, — дорогі і не надто привабливі. Та й сервіс у них «шкутильгає». — Одне відоме видавництво видало книгу про Україну, такий собі путівник-довідник, — додає Іван Букавин. – У ньому згадуються пам’ятки такого населеного пункту, як Струми. Але такого ж нема?! Насправді, це назву Токи так переклали. Виходить, навіть фахівці в галузі туризму часто не орієнтуються, що таке Тернопіль і Тернопільщина.

Старого міста — немає

Історик нагадує: коли йдеться про Львів, у всіх виникають асоціації — аристократичне місто, кав’ярні, ретро-стиль. Проте Тернопіль все це втратив через Другу світову війну. — Те, що ми бачимо тепер, – схоже на спробу імітації зруйнованого середмістя, — пояснює фахівець. – Внаслідок війни місто залишилося без ратуші. Проте уціліла сусідня споруда — готель "Подільський” — тепер "Україна”, але й вона потребує реконструкції. Ми гордимося будівлею театру, але за тим же типовим проектом звели театр у Вінниці. «Фасад» нашого міста набув «неосталінського» вигляду. Привабити туристів, на його думку, могла б вулиця Сагайдачного. Щоправда, у тому вигляді, якою вона залишилася лише на старих фото. Цікавими є споруди, які збереглися крізь століття – Старий замок, Домініканський костел, Середня і Надставна церкви. — Проте наш замок я швидше назвав би палацовою спорудою, — каже Іван Букавин. — Адже у загальноприйнятому значенні замок – це не тільки внутрішні будівлі, а й оборонні стіни та вежі. Якось мене навіть запитали: «А де ж ваш замок?» Я кажу: «Ось замок!”, але людина не зрозуміла. Адже більшість людей уявляють собі замки такими, як у Шотландії, чи Франції. На переконання історика у замку доцільно розмістити музей історії міста. Найбільший біль історика – Тернопіль не має того обличчя, яке міг би мати. — Тому якби я проводив екскурсію, я казав би: тут було таке… і нема! – додає Іван Букавин. — Так, я звісно показав би гостям чудовий пам’ятник Соломії Крушельницькій, але неодмінно згадав би про костел у неоготичному стилі, на місці якого розміщено ЦУМ. Розповів би він туристам і про те, що на Театральному майдані, починаючи з 1950-х, проводили різні державні заходи, тому відновлювати костел, який не надто постраждав під час війни, радянська влада не захотіла. Схожа історія, як нагадує чоловік, — сталася із Манастирською церквою на вулиці Острозького. Там церква «заважала» атеїстичному вихованню учнів новозведеної поруч школи.

Екскурсія — від або до замку

Проводити екскурсію містом історик радить, рухаючись від замку або завершуючи ним мандрівку. — Усі знають, що замок звели у 1540-1548 рр., але що було на цьому місці раніше – загадка, — додає пан Букавин. — У 1548 і 1550 роках Тернополю надали Німецьке і Магдебурзьке право. Дивним видається факт отримання привілеїв невеликим містом. Тому я не погоджуюся з багатьма науковцями. На місці Тернополя щось було. І воно органічно вписалося у те, що збудував граф Тарновський. У міста вірогідно древніші корені! За переказами, каже він, на єврейському окопиську (кладовищі), що знаходилося на вулиці Острозького, були надгробки з написами, що люди там поховані ще у XV ст. — Рухаючись від Надставної церкви, я розказав би колись популярну легенду про Тернове поле, — продовжує історик. – Проте зараз вважають, що її придумали не раніше XIX ст., аби обґрунтувати появу назви „Тернопіль“ не від прізвища Тарновського. Прямуючи далі, можна розповісти й про засновника Тернополя – графа Яна Тарновського. Стоячи поруч із церквою Різдва, варто згадати про князів Острозьких. Бо той храм звели у часи їхнього володіння містом. — Згадав би й про Манастирську церкву, завдяки якій ми святкуємо храмовий празник, як День міста — додає історик. – Не пропустив би й шпитальну фундацію Острозького – обидві на вулиці Кн. Острозького.

Тернополянин – правитель Московського царства

Далі пан Букавин пропонує йти до залізничного вокзалу. — Дехто з істориків вважає, що офіційно назву „Тернопіль“ не використовували до 9 серпня 1944 р., — продовжує співрозмовник. – Мовляв, писали „Тарнополь“. Та збереглися світлини кінця XIX – початку ХХ ст. Тоді містом володіла Австро-Угорщина. Написи на будівлі вокзалу були латиницею – „Тарнополь“ і кирилицею – „Тернопіль“. Згодом пан Букавин рушив би вулицею Крушельницької. Там, як він каже, колись протікала річка Рудка. Тепер її й сліду нема. — Від назви цієї річки, очевидно, походить прізвище тернопільського авантюриста №1 усіх часів Івана Заруцького. Ще дитиною він потрапив у татарський полон. Уже дорослим утік з неволі до донських козаків. У «Смутні часи» мав «щастя» одружитися з вдовою Лжедмитрія ІІ — Мариною Мнішек. Деякий час фактично був правителем Московського царства, — розповідає історик. — Та закінчив життя як усі авантюристи – 1614 р. його стратили посадивши на кіл посеред Красної площі. Ще той авантюрист був! Мрію написати про нього пригодницький роман, — ділиться планами пан Іван. Пізніше можна піти на вулицю Броварну, що на початку „Нового Світу“. Адже саме там, на думку історика, зберігся дух старого міста. Звідти варто повернутися до Ставу. — Можна розповісти нашим гостям, що ще якихось 50 років тому ця місцина була заболоченою, невеликою водоймою плавали качки, гуси, а на місці парку Шевченка було пустище, — підсумовує, посміхаючись, пан Букавин. — Можна розповісти туристам й історію створення парків. Проте атракціони там старі, тому розваг – катма.

Світлана ГРИВАС, 20 хвилин


Залиште відгук

Ваше ім»я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 29+2?

По темі «Публікації»
По темі «Назва міста»
По темі «2011»
По темі «Туристи»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте