Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

«А Міцкевич у Тернополі як стояв, так і стоїть…»

7 березня 2018 року, 01:40

Серцем нашого міста є Театральний майдан і бульвар Тараса Шевченка. Упродовж останніх років тут встановили нові пам'ятники — Соломії Крушельницькій, Незалежності України. Минулого року відкрили цілком оновлені фонтани, які набули сучасного європейського вигляду.

Розпочиналося все з того, що відкриття на початку XIX століття гімназії та шляхетського конвікту спричинило розбудову Тернополя. За міськими валами швидко сформувалася вулиця Панська. Спершу партерові будинки губилися у зелені садів, а згодом піднялись і декількаповерхові кам'яниці. Із будівництвом залізниці центр зі старомістя перемістився ближче до залізничного вокзалу. Згодом Панська вулиця поділилась на Вищу, Середню і Нижчу.

Свята Текля і криниці

«З 1890 року її почали називати іменем Адама Міцкевича, а з 1925-го року нижню частину перейменували на вулицю Болеслава Хороброго. У період німецької окупації вулицю називали Дойче-штрассе. У радянські часи обидві частини цієї центральної артерії називались (з 1948 по 1961 рік) іменем Сталіна, потім Карла Маркса. На початку 90-х років минулого століття бульвару повернули назву Тараса Шевченка, яку він мав ще у 1918 році», — розповідає Любомира Бойцун.

Здавна окрасою цього старовинного куточка була алея, що тягнулася серединою горішньої частини вулиці до перетину із Руською. У 1927 р. сквер займав 7697 кв.м. Починався він на перетині вулиць Камінної, Юліана Опільського та о.Степана Качали, де був невеличкий майдан святої Теклі (фігуру святої тут встановили у 1882 році). Тут же спорудили міську криницю. Статуя Теклі пов'язана з іменем ксьондза-єзуїта Антона Рейхенберга. Про його побожність та безкорисливість ходили легенди. Священик був опікуном міської бідноти, оберігаючи її від голоду і холоду. До речі, у сквері на вулиці Міцкевича була ще одна класично оздоблена криниця. А поряд височіла статуя Гери. Спорудили її напередодні Першої світової війни, у 1913-му. Стояла вона у тій частині плантів (так ще у ті часи називали цей зелений оазис), де нині височить бронзова Соломія Крушельницька. До речі, «планти» у перекладі з польської означає бульвар.

Вуличний годинник

Навпроти рогу сучасної вулиці Сагайдачного на залізному стовпі стояв великий міський годинник. Він уцілів у Першу світову війну, але Друга світова і післявоєнна відбудова змінили все до невпізнанності. Встановили цей годинник члени Товариства шанувальників міста. Вони також зробили спеціальні світильники біля пам'ятника Міцкевичу. До речі, цей годинник мав три циферблати, аби з усіх сторін тернополяни могли бачити час.

25 жовтня 1895 року на центральній вулиці нашого міста відкрили пам'ятник Адаму Міцкевичу, а навколо сформували площу. Його із білого тернопільського каменю вирізьбив львівський скульптор Томаш Дикас. Цей пам'ятник було знищено у час визвольних змагань 1918-19 років. Відновлений у 1923 році пам'ятник Адаму Міцкевичу (автор Аполлінарій Ґловінський, який родом із Тернополя), зазнав руйнації у період фашистської окупації.

«Один із добре знайомих моїх батьків, поляк, приїхавши вже в 1970-х до Тернополя, сказав, що „місто змінилося, а Міцкевич як стояв, так і стоїть“. Він сприйняв пам'ятник О.Пушкіну за монумент польському поету. Можливо, хтось так скаже і про пам'ятник Данилу Галицькому, адже там також колись стояв пам'ятник Пілсудському. Як бачимо, святе місце порожнім не буває», — жартує краєзнавець Любомира Бойцун. Хоча пам'ятник Пушкіну стоїть все-таки на місці зруйнованого у Другу світову магістрату, а Міцкевич височів на майдані перед ним.

Вінценосні гості і вцілілий готель

У час Першої світової війни Тернопіль викликав інтерес у представників різних країн-учасниць воєнних дій. 25 липня 1917 року відступили останні частини російської армії і після гарматного обстрілу ввійшла пруська гвардія. А вже 26-го на міському майдані зустрічали німецького кайзера Вільгельма. Своїм візитом він підкреслив, що Тернопіль здобули німці, а не австріяки. 30 липня на цьому місці вояки і цивільне населення зустрічали австрійського цісаря Карла І.

Обрамлення майдану доповняв готель «Подільський» (теперішній готель «Україна»). «Його збудували у 1890 році, інші прибудови датуються 1910-м та 1928 роками. На початку XX століття готель мав власний водогін, центральне опалення, ванни, і навіть електричне освітлення. При готелі були стайні та возівня. У 1910 році власницею „Подільського“ стала Юстина Шидловська, — продовжує пані Любомира. — Тоді ж Шидловські збудовали і відкрили кінотеатр „Поділля“.

На бульварі діяв з 1912 року ще один кінотеатр „Світязь“ (у подвір'ї сучасного будинку №25). З ними пов'язана діяльність „Тернопільських театральних вечорів“ — театру, заснованого Лесем Курбасом у 1915 році у нашому місті. Дебют відбувся 18 жовтня (за старим стилем) у кінотеатрі „Світязь“ виставою „Наталка Полтавка“.

У готелі у 1917 році Дмитро Дорошенко, призначений Тимчасовим урядом губернатором всієї Галичини і Буковини, зустрічався із місцевим Гарнізонним комітетом та делегацією міщан-українців. Тут же працювала редакція „Українських вістей“.

Здавна у готельній кам'яниці містились каварня „Болевард“ і ресторан (пізніше—»Адрія"). «Подільському» судилося пережити обидві світові війни. У 1920-30-х роках минулого століття у трьох будинках, що входили до готельної нерухомості, працювали галантерейна і тютюнова крамниці, шевська і слюсарна майстерні, кінотеатр і казино, перукарня, відділ сільськогосподарського банку і спортивне товариство. На подвір'ї була криниця 25-метрової глибини. Номер у першорядному готелі «Подільський» коштував від 4 до 8 злотих. У той час вартість у другорядних складала від 1,5 до 4 злотих.

Приблизно, на місці теперішнього пам'ятника Соломії Крушельницькій у кінці 1950-х був пам'ятник Богдану Хмельницькому. «Хмельницького відтворили на весь зріст. Та піший гетьман щось не сподобався керівництву і його спершу перенесли під Кутківці, а звідти — до Зборова, де вже був свій Хмельницький. Подальша його доля невідома. Я з цього приводу жартую, що піший гетьман мандрував», — зазначає Любомира Бойцун.

Детальніше про історичну архітектурну забудову на цій вулиці читайте у наступному випуску «Тернополя вечірнього».

Яніна Чайківська, Тернопіль вечірній


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 43+4?

По темі «Майдан Волі»
По темі «1930-ті»
По темі «1950-ті»
По темі «1882»
По темі «1918»
По темі «1895»
По темі «Шевченка»
По темі «1927»
По темі «1913»
По темі «1919»
По темі «26 лип»
По темі «Сквер Шевченка»
По темі «1923»
По темі «1917»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте