Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

У Тернополя – подвійний “день народження”

7 березня 2018 року, 01:04

Весна невпинно наближає нас до тепла, з’являється відчуття безтурботності і легкості… Багато хто й не згадує, що кров’ю наших дідів та прадідів просякнуті вулиці Тернополя. І що день 15 квітня для нашого міста – визначний, адже сьогодні шістдесят сьома річниця з дня визволення Тернополя від німецьких загарбників. Здається, що не залишилось недомовок навколо цієї події у 1944 році, та все ж для читачів «Міста» ми намагались відшукати ексклюзивні та маловідомі факти пов’язані із цим днем, настільки важливим для нашої історії.

Тернопіль був важливим стратегічним пунктом

Як це було крізь призму історичних фактів розповідає краєзнавець Олександр Семенів, автор книги «Тернопіль у вогні. Хроніка подій весни 1944 року».

— Тернопільська битва не має аналогів в історії визволення України. Щодо європейського рівня, то ці бої можна порівняти з штурмами Сталінграда, Кенігсберга, Берліна. Радянська історіографія применшувала кількість радянських сил, що брали участь в тернопільській битві. А слід зазначати, що в оточенні і визволенні Тернополя була задіяна вся 60-та армія генерала Черняховського (чотирнадцять стрілецьких дивізій, 1-ша артилерійська дивізія, 3-тя мотострілецька бригада). На жаль деякі з цих дивізій не згадані в історичних анналах.

Чисельність ж німецького гарнізону була перебільшена і, за офіційною версією, становила 16000 чоловік. Однак дані німецьких архівів, дослідників в США, Бельгії, Німеччині дають іншу цифру. Оточений гарнізон налічував близько п’яти тисяч військових.

Битва за Тернопіль – трагічна для обох воюючих сторін. Невдалий штурм міста вартував Червоній армії чимало людських жертв. До штурму Тернополя були залучені артилерійські сили в небачених досі для вуличних боїв масштабах. Одинадцятого квітня в місто ввійшов важкий самохідний артилерійський полк, озброєний найновішою самохідною артилерійською установкою СУ-152. Саме в Тернополі вперше відпрацьовувалась практика її використання в вуличних боях для знищення укріплених точок. Потужність її гармати була настільки великою, що після одного залпу з будинку залишалась лише купа битого каміння, і тільки вузькість тернопільських вулиць не дозволила самохідкам знищити всі будівлі.

Обидві сторони в боях за Тернопіль використовували так звані штрафні частини. При обороні повністю був знищений 500-ий дисциплінарний батальйон вермахту, в якому відбували покарання німецькі вояки. За свідченнями очевидців боїв, саме цей батальйон чинив надзвичайно впертий опір наступу Червоної армії.

Вітчизняна історіографія стверджує, що Гітлер покинув тернопільський гарнізон напризволяще. Однак події відбувались зовсім навпаки. Протягом 11-16 квітня з заходу зі сторони села Городище на допомогу оточеним німцям пробивалась надзвичайно потужна німецька танкова група Оберста Вернера Фрібе, що налічувала більше 60 танків, 30 штурмових гармат, 6 самохідних гармат та 101 бронетранспортер. Лише надзусиллями 53-ї танкової бригади та 350-ї стрілецької дивізії її вдалось зупинити на рубежі Почапинці-Серединки. Саме завдяки їм Тернопіль був визволений.

Братські могили були на Театральному майдані, Привокзальній площі та майдані Волі

Є й інший погляд на ці події: погляд очевидців воєнних дій в Тернополі, які, мабуть, швидше достукаються до кожного серця. Ми зібрали унікальні спогади тих, хто бачив весь жах війни і пропонуємо вам побачити війну їхніми очима. До слова, тих, хто бачив оборону Тернополя, в живих вже майже немає. Тому їхні розповіді нам не судилось почути від них особисто, а лише із видань попередніх років.

Архівні дані пояснюють, чому Тернопіль був таким важливим у ході війни: «Февраль, 1944 год. Член военного сонета 60 армии генерал – майор Оленин. План наступательной Тарнопольськой операции 60 Армии. Цель операции: Решительным ударом … овладеть городом Тарнополь, как важным в стратегическом отношении узлом шоссейных и железнодорожных дорог, лишив этим самым противника свободы маневра своими оперативно-тактическими резервами…»

Із газет різних років можна дізнатись, як війну бачили тодішні тернополяни

«Свобода» від 12 квітня 2008 р.//№30 (2240). «… 6-7 березня 1944 р. почалась історична битва за визволення Тернополя… Битва за місто, яке називали малим Сталінградом, з огляду на військову позицію була безглуздою. Її наслідком стало вщент зруйноване місто і тисячі невинних загиблих солдатів… 15 квітня 1944 року війська1-го фронту повністю оволоділо містом. Оточений у ньому німецький гарнізон… був повністю знищений за винятком 2400 чол, які здались в полон… (Стефанія Коваль, головний спеціаліст облдержархіву).

«Тернопіль вечірній»//№16 (1253)/15-20 квітня 2004 р.// Із спогадів Івана Якушина, учасника бойових дій Другої світової війни: «Бійці говорили: — З дітьми якось не годиться воювати. Але хіба то діти, якщо шістнадцятилітнім хлопцям вручили не лише автомати, а й «фаустпатрони» та іншу пекельну зброю…»

«Місто» від 14 квітня 2004р.// Спогади Олени Блажко, очевидця визволення Тернополя. «… Найбільше було жаль сусідських хлопчаків – приятелів, призваних на фронт: більшість із них там, безвусі, і загинули… За Тернопіль фашисти билися не на життя, а на смерть. Розуміли: якщо здадуть «ворота» – Тернопіль, і пропустять Червону Армію на «поріг» до Львова, то шлях на Берлін можна вважати безперешкодним…» (Автор Світлана Клос).

«Вільне життя»/15 квітня 1989 р.// № 72 (11954)/ С. Даниленко, учасника боїв за Тернопіль: «… І в мене є тернопільські «відмітки» на тілі… Дорого нам дісталася перемога отих 25 днів і ночей битви за Тернопіль…»

«Вільне життя»/15 квітня 2004 р.// №37 (1446)// Спогади журналіста Володимира Сушкевича, очевидця війни: «… Тернопіль лежав у руїнах. Дім на вулиці Перля, де ми мешкали, теж не пощадили бомби. Тут, у підвалах, ми ховалися від бомб. У куточку горіла свічка, і жителі домку молилися до образу Матері Божої, просили, аби вберегла діток від смерті. Коли ж бомбардування було особливо грізним, ми бігли ховатися у підземелля старовинного замку, а потім знову поверталися на вул. Доли. Тут ми бачили вбитих і поранених німців і червоноармійців. Тут, на маленькій вуличці, точилися великі бої за кожен дім, за кожен поверх.

А потім сусідка Марта Вовчанин радісно оголосила: - Всьо! Вже по війні! Можна їсти, пити всьо, що хочеш, аби тільки було що…»

«Тернопільська газета»/14-20 квітня 2004р.// №15 (432) // Із рукопису книги відомого дослідника Олександра Левченка: «…14 квітня останнім опорним пунктом німців у Тернополі була триповерхова камяниця купця Майки та старий замок. У замку були підвали, тунелі, що з’єднували його із костелом, гімназією та казармами поряд із замком. Лише після команди радянським військам «снарядів не шкодувати» та девятиденного бою замок було взято. 15 квітня воїни 50-ї армії першого Українського фронту штурмом оволоділи Тернополем…»

«Місто» від 14 квітня 2004р., Роман Загородний, історик: «… Картина визвольного Тернополя… В місті багато будинків ще димлять і догорають, зруйновано вокзал, підірвано мости та пішохідну кладку, знищено депо…»

«Свобода» від 12 квітня 2008 р.//№30 (2240). «…У довідці про руйнування, завдані війною, зазначено, що тільки в Тернополі були повністю зруйновані тютюнова фабрика, м’ясокомбінат, меблева фабрика, фабрика з виготовлення музінструментів, млин «Союзмука». Повністю були зруйновані й житлові будинки центральної частини міста, хоча німецькі війська за весь період окупації не підірвали жодного будинку, не зачепили навіть синагоги…»

«Вільне життя»/15 квітня 1989 р.// № 72 (11954). «…Після визволення місто знову зажило вільним життям. Почалася відбудова зруйнованого війною народного господарства. З попелу і руїн, мов чарівний Фенікс, виростав Тернопіль… Вклонімося їм, загиблим і живим, котрі заради цієї 45-ї весни, доблесно виконували священний обов’язок захисників Вітчизни!..»

Фото Ігоря Крочака із матеріалів Державного архіву Тернопільської області
Джерело like.te.ua


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 30+4?

По темі «Цікаве»
По темі «1944»
По темі «15 кві»
По темі «Довоєнна преса»
По темі «14 кві»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте