Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Рабини Тернополя. Тернопільські рабини у 18–19 ст.

4 березня 2018 року, 20:36

Рав Йоша – Гішель Бабад

З усіх рабинів Тернополя залишились особисті відомості про останні вісім з них, починаючи з рава Йоша – Гішеля Бабада, автора «Книги Йегошуа». Рав Йоша – Гішель Бабад перебував рабином Тернополя у кінці 18 – на початку 19 ст., він вважається одним із найвидатніших рабинів Польщі. На початку він працював рабином Любліна, але внаслідок його прихильності до хасидів він замішався у суперечки із «мітнагдім», котрі донесли на нього, нібито в нього немає, оскільки він є громадянином Австрії, дозволу жити у Люблині, та змусили його залишити місто. Відтоді він був прийнятий на посаду рабина у Тернополі, де й прослужив до самої смерті у віці 100 років. Його твір «Книга Йегошуа» рабинистичний світ отримав у 19 сторіччі, та книгу було введено до корпусу галахічної літератури.

Рав Шлома Йегуда Лейб Рапопорт (ШАЇР).

Рав Шлома Йегуда Лейб Рапопорт, відомий також за своїм літературним ім’ям ШАЇР, очолював Тернопільський равинат досить короткий час, від 1837 до 1840 року. Він був зятем автора книги «Шулхан арух – хошан мішпат» «Кацот хахошан». Він був призначений на свою посаду за клопотанням Йосефа Перла, піонера просвітництва у Галичині.

ШАЇР народився у Львові у 1790 році, отримав традиційну освіту, вдосконалився у Талмуді та у Торі й навіть у загальноосвітніх науках. Він був першим, хто застосував метод історичного дослідження до талмудичної та рабини стичної літератури й тому вважався за одного з основних авторів «Хахмат Исраель».

Серед багатьох його творів та досліджень відзначають дослідження про Саадію Гаона, Натана Бен Йіхіеля, Еліезера Гакліра, Хананіеля Бен Хушіеля, Нісіма Бар Якова, Гаей Гаона. Шість оцих наукових біографій були вийшли у світ у щорічнику «Бікурей Хаетим» (1821 – 1831). ШАЇР перебував у листуванні із Шмуелем – Давідом Луцато. Ці листи було надруковано у «Агарот Йегуда». Він видавав також вірші на івриті.

Внаслідок конфліктів між просвітниками та ортодоксами у Тернополі він залишив Тернополь та переїхав у Прагу. Там прослужив рабином 27 років, з 1840 по 1867**.

Рав Йосеф Бабад, автор «Мінхат Хінух»

Рав Йосеф Бабад найбільш відомий з усіх Тернопільських рабинів завдяки своїй книзі «Мінхат Хінух». Ця книга була написана як коментар до «Сефер Хінух» одного з найбільших вчених Іспанії, р. Аарона Леві з Барселони, що в Іспанії. Книга «Мінхат Хінух» була більше, ніж просто коментар. Книга іспанського вченого послужила раву з Тернополя тільки фундаментом для власної величезної талмудичної будови та для оновлення та пояснення до кожної з заповідей. «Мінхат Хінух» був для нього власним авторським твором, але равин із Тернополя довів єдність думок із іспанським вченим й тому «Сефер Хінух» з його коментарем використовувалася у кожній єшиві.

«Мінхат Хінух» видавався кількома виданнями від того моменту, коли його було видано у Львові у (ТРКТ). Тільки у 1952 у чудовому академічному виданні у Нью – Йорку у видавництві братів Шульзінгер.

Р. Йосеф Бабад написав свою книгу не для власної реклами, а для навчання свого сина. Як написано було у передмові «Пробудити серце мого молодого сина та його товаришів кожного тижня та тільки коли вони закінчать навчання, книга може бути видана у щорічнику «Бікурей Хаетим» (1821 – 1831). Книга написана легкою мовою та у ясному стилі. Високий дух традицій, логічність та повчальність перетворили цей твір у справжню народну книгу. «Коментар» тернопільського рабина, по суті вищий за коментуемий «Сефер Хінух» своєю глибиною та навчальним змістом, перетворив «Сефер Хінух» разом із «Мінхат Хінух» у настільну книгу глибоко вивчаючих традицію, так, що найвищий литовський рабин, себто рабин з Бресту Хаїм Соловейчик зазначив: «Я ніколи не зрозумію, як можна дійти до таємниць Гемари (Талмуда), якщо не вивчити спочатку «Мінхат Хінух».

Навіть сьогодні цю книгу вивчають в усіх єшивах Ізраїлю, США та в кожному місці, де поставлене навчання, тому що вона є вдалим сполученням систем навчання як сефардів, так й ашкеназів.
Рабин Йосеф Бабад народився у 1790 році. Він був сином рабина Моше Бабада з Пшиборська, що у Галичині, та онуком рабина Йоша – Гішеля Бабада, тернопільського рабина та автора «Сефер Єгошуа». Рабин Йосеф Бабад був спочатку рабином в Ускові та Збаражі та був прийнятий рабином у Тернопіль внаслідок «війни за культуру» між просвітянами на чолі із Йосефом Перлом та ортодоксами. Його попередником був рабин Шломо Йегуда – Лейб Рапопорт (ШАЯР). Йосеф Бабад виконував обов’язки рабина до своєї смерті у 1874 році.

Рабин Шимон Бабад та рабин Йоша – Гішель Бабад

По смерті рабина Йосефа Бабада у 1874 році обов’язки рабина виконував його син Шимон Бабад. Він також був прекрасним вченим і займав посаду до 1909 року. Після нього на посаду рабина був призначений його син Йоша – Гішель Бабад, що виконував посадові обов’язки до своєї смерті у 1919 році. Він був відомий як видатний благодійник.

Рабин Менахем – Мониш Бабад, автор «Хавацелет Шарон» (Лілія Шарона).

Ще коли був живий рабин Йоша – Гішель Бабад, у 1912 році, було призначено другого рабина, Менахема Мониша Бабада, котрий на той час служив рабином у Яворові біля Львову. Він був персоною видатною у своєму роді, знавець Тори, ерудований та старанний, а також благодійник. Після закінчення Першої світової війни він викладав учням постійно з 4.30 ранку до 9.30 кожного дня, навіть у суботи та свята. Але, доречи, його викладання Талмуду прояснило систему перших та останніх розділів, надало логічний та всебічний аналіз.

Стиль його уроків був відмінним від загальноприйнятного у Галичині та у Польщі. Він був більше подібним до системи викладання у йешивах Литви заглибленням до суті, логікою та прямотою, проникненням у зміст слів проповідників, широким поглядом, що охоплює проблему всебічно.

Рабин Менахем – Мониш Бабад жив вивченням та викладанням Тори, тут було зосереджено усі його прагнення та враження, й не було для нього у світі іншого інтересу крім Тори. З його заробітку вираховувались внески для бідних.

Він був одним з перших авторитетів з питань Галахи (релігійне законодавство) і його відповіді на запитання було зосереджено у книзі «Хавацелет Шарон», котру із великою подякою отримали його учні. У цій книзі було видно його характер та особистість: ясні відповіді на запитання, глибока ерудиція. Його раніш приховані через надзвичайну скромність здібності відкрились у книзі. Він був скромним від природи та дуже далеким від будь – яких ганебних наклепів.

Родина М.М. Бабада складалась тільки з дружини. П’ятеро його братів також служили рабинами: Іцхак у Чорткові, Лейбуш у Підволочиську, Шломо у Вранчі, Йосеф був суддєю у Мікулинцях, Нахман у Галичі. Його сестра була теж дружиною рабина. Всі перелічені міста – у Галичині. Чотири його зятя, одружені на його дочках, також були рабинами. Його племінник (син брата Лейбуша) Йоша – Гішель Бабад по смерті вуйка перейняв його посаду як рабина Тернополя.

М.М. Бабад помер у віці 72 роки у 1938 році на дачі у Татарові поряд із Долиною після довготривалої хвороби. Всю його родину (братів, сестер та зятів) було знищено у 1942 – 1943 роках.
М.М. Бабад був широко відомою серед галицьких євреїв особою. З його найвидатніших учнів – рабин Меїр Ерен з Бучача, Менахем – Мендл Штейнберг з Бродів.

Рабин Яаков Шаліто

Рабин Яаков Шаліто перебував рабином Тернополя між двома світовими війнами у роки 1919 – 1942, причому певний час виконував обов’язки разом із равом Менахемом – Монишем Бабадом. Певна річ, у великому місті Тернополі була можливість працювати двом рабинам і для обох було поле діяльності, разом чи окремо. Але у 1921 році польський урад ухвалив, що у кожній громалі має бути один головний рабин. Тоді виникла проблема – хто з двох залишиться головним рабином у громаді. Рав Яаков Шаліто був молодший від рава Бабада, але в нього була міцна підтримка через те, що він був зятем покійного рава Йоша – Гішеля Бабада, й він отримав цю посаду як спадщину. З іншого боку, рав М.М. Бабад був старший за віком і знаний, як вчений з питаньТори. В кожного з двох була підтримка у місті та у керівництві громадою, й конфлікт мав бути вирішений на виборах і рав М.М. Бабад перебував на посаді до своєї смерті у 1938 році.  Рав Яаков Шаліто був сином рава Бен-Ціона Шаліто зі Зборова (між Золочевом та Тернополем), і був також вченим та ерудитом, що було загальновизнане у світі. Рав Шаліто разом із сім'єю загинув у 1942 році, проявивши при цьому велику мужність. Його єдиний син Шимон був вбитий українцями у 1941 році.

Рав Йоша-Гішель Бабад

Р. Йоша – Гішель Бабад був зятем та племінникомМ.М. Бабада і сином рава Лейбуша Бабада з Підволочиська. Він був призначений на посаду у 1938 році. Він також був серйозним вченим, освіченим та мудрим. Мала високу освіту і його дружина Сіма. Він був вбитий у своїй громаді у 1942 році разом із усією родиною. В його батьків було десятеро синів та дочок і кілька онуків і від цієї родини знавців Тори не залишилось жодної душі.

Рав доктор Шмуель А. Тойблас

Рав д-р Ш.А. Тойблас був літописцем «Темпла», котрий був заснований Йосефом Перлом та у якому молилися просвітники та асимілянти, він був викладачем з релігійних питань і працював в усіх найкращих школах міста – в 1-й та 3-й гімназіях. Він помер у 1940 році у Теребовлі.

* Про рабинів Тернополя у 18 – 19 ст. з статті д-ра Н.М. Гальбера, стор. 30 та далі.
**Там же. Стор. 75 та далі. Розповідається особливо у розділі про ШАЇРа.

Автор: Д-р Гілель Зайдман / Єврейська енциклопедія Тернополя (1955)

Переклад Бориса Берковича спеціально для проекту «Най все буде Тернопіль»


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 44+2?

По темі «Євреї»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте