Най все буде Тернопіль! — публічний цифровий архів історії міста

Історія будівлі тернопільської міської ради

21 лютого 2018 року, 21:10

Цей будинок на Листопадовій чудово знає весь Тернопіль, та мало хто, навіть його теперішні «мешканці» — працівники Міської Ради, зможуть щось про нього розповісти. Видані нашими краєзнавцями книги також не приділили йому достатньої уваги. 

Моя зацікавленість цією спорудою почалася з давньої світлини (ф.21) коротко підписаною вул. Костельна, як ми вже з’ясували зараз це вул. Листопадова. Довго мудрував – де ж знаходилась та споруда. На такій коротенькій вуличці для неї вроді б то і місця нема. Маємо що друге фото (ф.22).

Співставлення Ф.21 і Ф. 22 дало результат. Паркан на двох світлинах то однаковий! Перерахував вікна першого і другого поверхів на одному і другому фото. Все співпадає! Значить можна сміло стверджувати, що це один і той самий будинок, тільки йому добудовано другий поверх. 

Чітко відомо, що після освячення у 1927 р. тут розмістилися управа військової частини і, щоб не ходити далеко — офіцерське казіно, тобто саме тоді поляки добудували третій поверх. Лишається не відомим – коли був збудований двоповерховий будинок і що в ньому розміщувалось до першої світової війни. За відсутністю інформації, прийшла пора до припущень. Припустив, що в ньому був лазарет. Одна з світлин (ф.23) датована 1916 роком підписана — капличка лазарету великої княгині Ксенії Олександрівни.

Без сумнівно, це російська княгиня і, відповідно, лазарет функціонував за росіян. У якому ж будинку був той лазарет? Тут можливі два варіанти. Або у споруді іпотечного банку або у нашій двоповерховій споруді. Через присутність на балконі жінок (ф.24), що одягнені, як російські сестри милосердя (ф.25, ф.26), схиляюсь до думки, що лазарет знаходився саме у іпотечному банку, а що було нинішній Міській Раді не відомо. 

Десь писалось, що Листопадова мало постраждала у 1944 р. Нічого собі мало! У попередній частині вже надано фото майже зруйнованої теперішньої прокуратури, постраждали, але швидко відбудували і інші будинки з цього боку(ф.27),а на протилежній частині взагалі вціліло лише дві споруди – колишні іпотечний банк і дуже зруйноване казіно (ф.28), яке відбудували аж у 1955 р.(ф.29) і розмістили там тернопільську Міську Раду депутатів трудящих (ф.30).

Відтоді вона має звичний для нас вид (31, ф.32), не рахуючи початку 1970-х років, коли через зарослі дикого винограду її тяжко було впізнати (ф.33).

Нижче Міської Ради на листопадовій вже у 1953 р. возведений трьохповерховий житловий будинок (ф.34,ф.35), де в основному поселились артисти драмтеатру, з промтоварним магазином «Оксана», на першому поверсі Тепер тут — банк. Попутно відмічу, що розвелось їх у нас, як бліх у кожусі. Перед будинком ще нижче (ф.36), що стоїть в глибині, довго стояла пам’ятна стіна з видатними визволителями нашого міста. Згадую, писалось на ній: — Вони визволяли Тернопіль. Я тоді ще про себе думав: — Від кого? Адже наше місто стало так зватись з серпня 1944 р. Такий собі маленький ляпсус! На жаль, фото привести не можу. Може, хтось має – доповніть!

Ось ми добрались і до останнього будинку Листопадової. Я б сказав невдало спланованого. По війні тут лишалися лише руїни а далі по нинішній Грушевського стояли два вцілілі двоповерхові будинки (ф.37- права частина). Видно, намагаючись їх зберегти, перед ними на пустирі після прибраних руїн (ф.38), у 1960 –ті роки збудували чотирьохповерховий житловий будинок (ф.39). З часом ці двоповерхові споруди знесли. Зараз цей високий будинок стоїть, як бельмо на оці і фактично заважає руху транспорту, звужуючи теперішню широку вулицю Грушевського. Тепер, коли всі майже всі перші поверхи споруд нашого міста перетворилися на стоматологічні поліклініки, банки, магазини, офіси фірм і фірмочок… на його першому поверсі з’явились магазин зброї і косметичний салон. Припускаю, що з часом цей будинок буде знесений, він дійсно заважає і за ним вже нічого не будують.

ОЛЕКСАНДР СТОЛЯРОВ


Залиште відгук

Ваше ім"я:

Відгуки:

Формулы на латехе: $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$ превратится в $$f(x) = x^2-\sqrt{x}$$.
Для выделения используйте следующий код: [i]курсив[/i], [b]жирный[/b].
Цитату оформляйте так: [q = имя автора]цитата[/q] или [q]еще цитата[/q].
Ссылку начните с http://. Других команд или HTML-тегов здесь нет.

Сколько будет 89+6?

По темі «Публікації»
По темі «Паралелі»
По темі «1927»
По темі «Грушевського»

ОСТАННІ НОВИНИ

Ще у розділі «База»

Последние комментарии на сайте